2018-04-26

1986 рік…. Весна…. Україна буяла первоцвітом садів. Оспівана у веснянках нашими предками, вона проходила по нашій рідній землі. Як завжди квітуча та ошатна, повна надій і чекань. Час юності і любові.

Та 26 квітня того року став Чорним днем в історії України, днем, коли Чорнобиль став відомим усьому людству. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа.

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів.

Горем і болем увійшов  32 роки тому в наше життя Чорнобиль, що розділив долю людей на «до» і «після». Безлюдні вулиці Прип'яті, кинуті школи, будинки, дитячі садки, що застигли, колючий дріт зони. Спогади вільно або мимоволі переносять до подій 30-річної давнини.

26 квітня є днем національної скорботи і пам'яті по загиблих та постраждалих від чорнобильської катастрофи.

Учні 5 класу Волошинівського НВК ім. Р.Лужевського також пригадали цей день. Вони провели захід «Дзвони Чорнобиля» для учнів 3-4 класів. Школярі розповіли про причини та наслідки трагедії, про героїв, які відважно боролися з бідою. Ризикуючи життям, брали участь у ліквідації наслідків аварії. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто загинув.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Б'ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля... Вони нагадують: «Пам'ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею».

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

Класний керівник 5 класу

Волошинівського НВК ім. Р. Лужевського

Верховод О.Д.