2018-12-19
У літературній вітальні Волошинівського НВК ім. Р. Лужевського відбулася презентація збірки Івана Власого «Нехай цвіте моя країна» за участю автора книги. Я хотів би зустріти весну, У коханні, у мирі й любові, А тому щиро людям несу. Я пісні у цій скупаній мові, - таке життєве і творче кредо автора. Вірші Івана Власого приваблюють щирістю. У них любов до України , до жінки-матері, до колоска в житі, до калини в лузі, до своєї родини і до простої людини. Витоки його творчого натхнення – у народній пісні, адже багато років життя він віддав художньому колективу «Жайвір». Звідси –народнопісенні епітети, метафори, паралелізми. Використовуючи їх, автор порівнює світ людини і природи. «…Природа і пісня, - на його думку, -найкращі творіння».
Народився Іван Власий у складні повоєнні роки грудня 1945 у містечку Березань. Жилося нелегко, адже в сім′ї було п′ятеро дітей. Рано довелося виконувати будь-яку роботу: допомагати по господарству, пасти корів, а ще - заробляти гроші для великої родини. Пішов навчатися на арматурника-бетонника до ПТУ-25. Потім була служба в армії.
Далі - нелегкі трудові будні: працював водієм самоскида у Києві, їздив на заробітки до Тюмені, потім подався на новобудови Семенівської свинофабрики, радгоспу-комбінату «Трубізький», якому присвятив більшу частину свого життя. А село Коржі стало рідним для нього, бо тут народилися його діти, тут пройшли найщасливіші роки сімейного життя.
«Нехай цвіте моя країна» - перша поетична збірка Івана….У ній він позиціонує себе як громадянин, якому не байдужа доля Української держави, села і селянина, шукає причини помилок і прагне миру і щастя на своїй землі. Він переконаний у вічності духовного начала, в незнищенності людської душі.
«У кожного в житті своє Небо. Там, де людиі найбільш комфортно, там вона почуває себе вільно і затишно. Таким Небом для Івана Власого, уродженця міста Березані, є поезія і пісня. З ними він, як невеличкий сірий жайворонок, маючи гніздо на землі, здіймається в небо», - так проникливо характеризує творчість Івана Власого у передмові до книги член Національної спілки письменників України Ганна Дудка.
Поряд з громадянською лірикою, в якій часто звучать гостро-сатиричні нотки, риторичні запитання, на які б автор хотів знайти відповіді, линуть задушевні, відкриті, схвильовані рядки інтимної лірики. Враження від пережитого Іван Власий передає щиро і сердечно. Краса ліричного героя, душа якого наповнена щастям великої любові, розкрита у віршах «Пливуть у небі сірі хмари», «Зорепад», «Стоїть калина», «Полинове кохання» та ін..
Лірична поезія «Троянда - кохана» своїми мотивами ніби перекликається із поезією в прозі Лесі Українки «Твої листи завжди пахнуть зів′ялими трояндами».
Я не можу сказати, що всі
Наші троянди зів′яли.
Зів’яли троянди лиш ті ,
Котрі ми мало плекали.
Духмяний, палкий запах троянд для автора – це символ кохання чистого і недоторканого, яке треба плекати й оберігати.
Все життя поруч з Іваном Олексійовичем по житті іде пісня. Співати почав ще з дитинства. Згодом співав у народному хорі села Коржі та народному хоровому колективі «Жайвір» селища Баришівки. А в збірці – більше десятка пісенних ліричних творів. На зустрічі зі школярами автор не лише читав вірші, а й виконував пісні на власні слова. Проникливо і задушевно звучала поезія з вуст учасників шкільного театру вірша «Трубайло». Кожен із них отримав від автора збірочку віршів.
Головний герой творів Івана Власого – людина вразлива, благородна, відкрита, у якої особисте воєдино злите з соціальним. Твори чарують нас теплотою і правдивістю почуттів. А життєвими орієнтирами для нашого автора завжди будуть правда, совість та мамині настанови:
Будь чесним і вірним своєму народу,
Бережи свою совість і честь свого роду,
Тоді поруч з тобою завжди будуть друзі
І в горах, і в морі, й у зеленому лузі.
Вчитель української мови та літератури
Волошинівського НВК ім. Р. Лужевського
Макаренко Ганна Іванівна
|