2021-05-09
9 травня … Вже багато десятиліть ми відзначаємо цей день. Йдемо до меморіалів, обелісків, пам’ятників невідомому солдату та покладаємо квіти. Вслухаємося у слова промов, звуки метроному, схиляємо голови у хвилину мовчання та згадуємо тих, що пішли в небуття.
Війна… Скільки горя, болю, жалю, міститься в цьому слові. Скільки скалічених доль, поневірянь, втрати приносить вона… Здається, що все скінчилось… Та ні, чорне крило війни пронеслося, щоб знову озватися бойовими діями на сході та кровавими руками забрати у матерів їх дітей…
Тому сьогодні, коли ми йдемо покладати квіти наша скорбота подвоюється, біль підсилюється новою раною війни. Нічого не можна забувати і нікого, бо вони пішли у вічність заради нашого життя.
Тож, пам’ятаймо всіх! Ніхто не забутий, ніщо не забуто!
В. Рудницька, вчитель біології
Волошинівського НВК ім. Р. Лужевського
|