2016-10-18

Світлана Патра,

випускниця Волошинівського НВК ім. Р. Лужевського , журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Погожого травневого дня я почула по радіо рекламу про цікавий конкурс. Називався він «Бути європейцем». Я вирішила спробувати, прочитала умови конкурсу, написала пост.

Сказано – зроблено. І ось, вже конкурсний пост на моїй сторінці, його визнали таким, що відповідає умовам конкурсу. Отже, чекаю результатів. Червень починається для мене з вражаючої новини – Я ЇДУ ДО БРЮССЕЛЮ! Радість чергується із панікою, адже скільки потрібно підготувати! Та і оплачують мені лише переліт та готель. Але – очі бояться, а руки роблять. Я ще раз переконалася – не май сто карбованців, а май сто друзів! Щиро дякую за моральну та матеріальну допомогу Волошинівській сільській раді; Волошинівському НВК ім. Руслана Лужевського, Баришівській районній соціальній службі для сім’ї, дітей та молоді, Університету «Україна» на чолі із Петром Михайловичем Таланчуком і людині, з якою особисто не знайома, але яка теж зробила свій внесок – Григорію Павловичу Боціону. Хочу всім просто сказати ДЯКУЮ! Це не просто подяка, це справді та допомога, без якої поїздка не відбулася б!

Підготували закордонні паспорти, відкрили візи, сіли на літак. І ось – я в Брюсселі! Іншим переможцем проекту «Бути європейцем» стала журналістка із Запорізької області, А. Скороспелова. Подорож відбулася 27-29 вересня 2016 року і стала однією з найяскравіших подій в моєму житті.

Програма нашого перебування у Брюсселі була дуже насичена. Ми відвідали Штаб-квартиру НАТО та зустрілися із виконувачем обов’язків Глави місії України при НАТО Єгором Валерієвичем Божком. Ми також відвідали Європейський парламент і мали цікаву екскурсію приміщенням установи, а також – дізналися, як працюють журналісти у Європарламенті. Мені, як людині з інвалідністю, було цікаво спробувати «на зуб» рівень доступності у Штаб-квартирі НАТО та Європарламенті. Скажу відверто – людина на інвалідному візку може вільно там пересуватися! Пересуваючись по пандусах та за допомогою підйомників, я не проминула нагоди розповісти про Університет «Україна», який теж доступний для людей з інвалідністю. Дехто із співрозмовників щиро дивувався, а я – щиро пишалася. Пишалася тим, що і мені, українці, є чим похвалитися в Європі.

Ще одна цікава зустріч була із послом України в Бельгії та Представником України при ЄС Миколою Станіславовичем Точинським. Потрапили ми і на світський захід – саме в ці дні в Європарламенті відбувалася виставка художника Івана Марчука «Генотип вольності», присвячена 25 річниці незалежності України. А у посольстві України для представників української діаспори було організовано прийом та зустріч із художником. У приміщенні посольства виставлялись також кілька картин пана Марчука.

Наступного дня ми мали короткі, але змістовні зустрічі з депутатами Європейського парламенту Ребеккою Хармс та Андреєм Пленковичем. Вони відомі тим, що послідовно підтримують нашу державу  в Європарламенті. Я мала нагоду щиро подякувати їм за це.

Приємно було стати, певною мірою, послом народу України в Європі. І розповідати про Україну, показати європейцям, що Україна – це не тільки політики та їхні чвари.

Приємно було бачити підтримку та приязне ставлення із боку працівників Представництва України при ЄС, які були дуже гостинні та підготували дуже яскраву та насичену програму візиту, а також познайомитися із дипломатами, які тримають один з найважливіших фронтів у боротьбі з путінською Росією, та депутатами Європарламенту, що і словом, і ділом, доводять щиру підтримку нашій державі.

Подорож до Брюсселю залишила у мене лише найприємніші враження! Це і зустрічі, і прогулянки затишними вуличками міста, і смачнючий шоколад та вафлі. Всього і не перелічити! І знову ж, з вдячністю згадую організаторів проекту – Міністерство закордонних справ України, Представництво ЄС в Україні, Радіостанцію «Радіо ЄС» та сайт «Європейська правда», а також – усіх, хто долучився до організаторів заходів у самому Брюсселі – працівників Представництва України при ЄС, Місії України при НАТО та посольства України в Бельгії.

7 жовтня 2016 року я відвідала Волошинівський НВК ім. Руслана Лужевського. Саме в цій школі свого часу я отримала середню освіту. Щиро вдячна вчителям на чолі з директоркою Л. Т. Прядкою, за те, що вони, не зважаючи на невтішні прогнози лікарів, все ж взялися за моє навчання. Школа стала трампліном для мене! І ось, після поїздки в Брюссель, я відвідала рідну школу та розповідала учням 7-11 класів про враження від поїздки. Та спочатку діти зробили зворушливий подарунок, прочитавши кілька моїх віршів. А я із захопленням розповіла про поїздку, показала фото. Діти слухали дуже уважно, ловили кожне моє слово. І дуже зацікавилися Брюсселем – питали про те, як там одягаються, що полюбляють куштувати. Цікавилися діти і моєю професійною діяльністю. На останок я прочитала кілька своїх нових віршів і побажала дітям найголовнішого – вчіться, і ще раз вчіться! Я наголосила, що знання іноземних мов нині – дуже важливо для успішного розвитку як професійного, так і особистісного. Та і взагалі – освіта – це інвестиція у майбутнє.

Сподіваюся, що через, як мінімум, десять років, ці діти стануть достойними представниками України у світі. Професійними і відповідальними.