Сьогодні, 27 червня 2017 року, випускники Волошинівського НВК ім. Р. Лужевського прощаються з рідною школою. Ось і настав цей останній шкільний вечір. Вечір вдячності, вечір бажаного, довгожданого єднання учнів, вчителів та батьків. Як довго всі йшли до цього дня, цілих 11 років. І всі ці роки всіх об’єднувала школа. Вона зберігає краплини за краплиною найдорогоцінніші події життя багатьох поколінь. Скільки б не пройшло років, жоден з вас не в змозі викреслити із своєї пам'яті місця, що всіх об'єднують.
Ми можемо називати їх по-різному: берег дитинства, храм науки, країна дитячих мрій, але все втілюється в єдиному понятті — рідна школа. Але сьогодні - бал випускний! Це чудова традиція, тепле родинне свято, незрівнянне ні з чим.
Розділити радість випускників завітали:
Волошинівський сільський голова – Лариса Вікторівна Макаренко,
Подільський сільський голова – Павло Михайлович Бойко,
Веселинівський сільський голова - Юрій Петрович Павлуш,
Директор УБА «Агросвіт» – Тетяна Олександрівна Малюта,
Директор Подільського НВК – Надія Іванівна Ціла,
Директор Веселинівського НВК – Алла Анатоліївна Шостак.
Слова вітань, побажань, теплі спогади та настанови лунали для випускників з вуст їх перших вчителів, класних керівників, батьків. Приємним сюрпризом для дітей стали перші невеличкі грошові премії, які вручили своїм юнакам та дівчатам представники сільських громад сіл Веселинівка, Волошинівка та Поділля. А директор УБА « Агросвіт» – Тетяна Олександрівна Малюта, вручила традиційні «підйомні» всім випускникам.
І, звичайно ж, як без нагород та подяк від рідного закладу. Карпенко Ірина Олександрівна – нагороджена срібною медаллю «За досягнення у навчанні». Пріньку Юрію Володимировичу та Кононенко Оксані Анатоліївні вручили почесні пам’ятні знаки Волошинівського НВК ім.. Р. Лужевського за успіхи у навчанні та активну участь у житті закладу.
Десять учнів 11 класу залишають шкільну родину та вирушають у самостійне доросле життя.
Всі батьки сьогодні хвилюються та радіють за своїх дітей. І за добрим звичаєм благословляють короваєм та вишитими рушниками на щастя, на долю.
Випускники подякували батькам за радість і сльозу, за пісню і ласку, за таїну любові, за ясний і тихий світ добра в нашій хаті. Подякували шановним гостям за безкорисливу підтримку і допомогу.
Закінчиться вечір, настане світанок, і наші діти розлетяться по світах шукати своєї долі. Запам’ятаймо їх ось такими – юними, красивими, із сяючими очима і палаючими серцями.